4 травня цього року Рівненський обласний ТЦК та СП на своїй офіційній сторінці у Facebook (https://www.facebook.com/RivneTTCKtaSP/) оприлюднив роз’яснення щодо відмінностей між самовільним залишенням частини та дезертирством. Пояснюємо детальніше.
Загальна різниця між СЗЧ та дезертирством
Основна різниця між СЗЧ (самовільне залишення частини) та дезертирством полягає в намірі військовослужбовця та тривалості відсутності.
СЗЧ (ст. 407 КК України) – це тимчасове залишення служби з наміром повернутися, тоді як дезертирство (ст. 408 КК України) – це втеча з метою повністю ухилитися від виконання обов’язків.
Намір військовослужбовця
Ключові відмінності. Намір (суб’єктивна сторона): при СЗЧ військовий може піти через сімейні обставини, конфлікт або втому, але планує повернутися. При дезертирстві мета – назавжди покинути військову службу.
Тривалість відсутності
Тривалість. СЗЧ може бути короткочасним (у воєнний час кримінальна відповідальність настає переважно після 3-10 діб, залежно від обставин).
Дезертирство – це зникнення безвісти або нез’явлення до місця служби з наміром не повертатися.
Відповідальність за порушення
Відповідальність. СЗЧ (ст. 407): від 5 до 10 років позбавлення волі (у воєнний час).
Дезертирство (ст. 408): від 5 до 12 років позбавлення волі.
Можливість повернення та наслідки
Повернення. У випадку СЗЧ, якщо військовий визнає помилковість вчиненого та повертається, є вищі шанси на пом’якшення покарання. Дезертирство вважається тяжчим злочином.
Ігор Ворон, юрист