Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук вважає, що зараз недоречно казати про «зраду» щодо фінансової допомоги колективного Заходу Україні і що з допомогою партнерів ми зможемо вирішити проблеми з бюджетом.
«Дефіцит державного бюджету нам треба буде або компенсувати самотужки (наприклад, за рахунок золотовалютних запасів), або чекати, що гроші для підтримки України прийдуть від донорів.
І тут ми всі бачимо, як довкола цього розгортається «зрада».
Наприклад. У Словаччині на виборах перемогли проросійські партії. Допомога Україні зупинена. Словаччина – невелика країна з населенням 5,4 млн людей. Це не Німеччина, не Франція, які продовжують нас підтримувати. В коаліції з понад 50 країн, які на боці нашої держави, голос Словаччини не вирішальний.
Конгресова криза у США – ще один привід для панічних настроїв. Люди хвилюються, чи надійде міжнародна допомога для наших оборонців внаслідок нібито затримки з прийняттям допомоги Україні в Конгресі.
Зверну увагу, що допомогу Україні на 2023-й в США ухвалили минулого року наприкінці грудня. Тож логічно, що варто дочекатися кінця року, коли всі рішення будуть затверджені остаточно. Ситуація може змінитися на краще будь-якої хвилини, не варто робити передчасні висновки.
Внутрішньополітична та передвиборча боротьба в Америці, звісно, впливають на допомогу. Проте, чомусь багато хто забуває, скільки роботи проводить Президент, МЗС, Міноборони. Що регулярно по кілька країн оголошують про чергові пакети допомоги Україні. Цього тижня, наприклад – Швеція, Британія, Німеччина. І що нові замовлення на зброю надходять на виробництво, і що воно зростає.
Тож давайте не розганяти «зраду» і мислити критично. Впевнений, що все буде добре.
Натомість, окрім війни, зараз ми зіштовхуємось з іншою важливою проблемою – демографія, трудові ресурси, повернення людей. Втім це окреме питання. Щодо нього поговоримо більш детально іншим разом», - написав Лукашук у соціальних мережах.
Як відомо, в України від самого початку великої війни був такий собі «штатний заспокоювач» з Офісу президента Олексій Арестович, який постійно запевняв, що «війна скоро закінчиться» або ж «у росіян вже закінчуються ракети». З часом виявилось, що оптимізм Арестовича нічим не підкріплювався, а сам він відійшов на другий план. Схоже, на Дніпропетровщині за цю роботу – заспокоювання електорату – взявся пан Лукашук і як високопосадовець, і як член партії «Слуга народу».