10 вересня за новим церковним календарем вшановують святителів Петра і Павла, єпископів Нікейських.
Петро і Павло жили у VIII-IX століттях і проповідували в Нікеї (нині турецьке місто Ізнік) - звідси й їхня назва Нікейські. У ті часи правив імператор Лев Ісавр: він був християнином, але при цьому дотримувався іконоборства, через що багато священнослужителів і мирян, які захищали вшанування святинь, зазнавали гонінь.
9 вересня за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам'ять праведних Іоакима та Анни - батьків Пресвятої Богородиці.
Їхні молитви та непохитна віра в чудо були винагороджені народженням доньки, яка стала Матір’ю Спасителя.
8 вересня Православна церква України за новим церковним календарем відзначає Різдво Пресвятої Богородиці - одне з головних свят року, що відкриває річний цикл дванадцяти великих свят.
Цього ж дня вшановують Київську ікону Софії-Премудрості Божої та Почаївську ікону Божої Матері.
8 вересня за новим церковним календарем (21 вересня - за старим) відзначають одразу три події: Різдво Пресвятої Богородиці, а також дні пам'яті Київської ікони Софії - Премудрості Божої та Почаївської ікони Божої Матері.
7 вересня православні за новим церковним календарем в Україні вшановують пам'ять преподобномученика Макарія Канівського.
Цього дня також відзначають передсвяття Різдва Пресвятої Богородиці.
7 вересня (20 вересня за старим церковним стилем) православні вшановують пам'ять преподобномученика Макарія Канівського, архімандрита Овруцького та Переяславського, а також відзначають передсвяття Різдва Пресвятої Богородиці.
6 вересня за новим церковним календарем віруючі вшановують Чудо архістратига Михаїла, що сталося в Хонах, - подію, яка свідчить про заступництво небесних сил перед обличчям небезпеки.
Цього ж дня вшановують чудотворну Київсько-Братську ікону Божої Матері, до якої здавна звертаються з молитвами про захист і заступництво.
6 вересня (19 вересня за старим стилем) православні згадують Чудо архістратига Михайла в Хонах, а також вшановують чудотворну Києво-Братську ікону Божої Матері.
5 вересня за новим календарем Православної церкви України вшановують пам'ять благовірного князя Гліба - одного з перших святих Київської Русі, який став символом лагідності та непротивлення злу.
5 вересня (18 вересня за старим стилем) Церква вшановує пам'ять благовірного князя Гліба - сина князя Володимира. Гліб також був молодшим братом Святополка та Бориса.
4 вересня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують чудотворну ікону Божої Матері "Неопалима Купина" - один із найшанованіших образів, пов’язаних із захистом від вогню та стихійних лих.
Образ "Неопалима Купина" ("Незгораючий кущ") бере свій початок у ранньому християнстві й пов’язаний із подією про палаючий терновий кущ.
3 вересня за новим церковним календарем українська церква вшановує пам'ять святої Домни Нікомідійської - подвижниці, чия історія стала прикладом щирої віри та духовної стійкості.
Домна жила у III-IV століттях, за часів правління імператорів-язичників Максиміана та Діоклетіана. Спочатку дівчина служила язичницькою жрицею при імператорському дворі, але одного разу до її рук потрапили "Діяння святих апостолів". Коли Домна їх прочитала, то вирішила прийняти християнство. Вона прийняла хрещення в Нікомедії та пішла до монастиря.
2 вересня за новим церковним календарем православні вшановують пам'ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських - засновників Києво-Печерської лаври. Цих святих шанували ще за життя, а до їхніх слів прислухалися навіть правителі того часу.
1 вересня за новим церковним стилем - особлива дата для православних віруючих: початок індикту, церковне Новеліття, яке також називають православним Новим роком.
Цього ж дня вшановують Собор Вінницьких святих.
Ця дата має глибокі історичні корені: у Римській імперії індиктом називали податковий період, а в V столітті його початок перенесли на 1 вересня - з часом слово "індикт" стало позначати просто рік, і так ця дата увійшла до церковного календаря. На Русі церковний Новий рік утвердився після хрещення наприкінці X століття.