24 червня православні християни в Україні за новим стилем святкують Різдво Івана Хрестителя, яке у народі ще називають святом Івана Купала. До кінця року залишається 190 днів.
РБК-Україна розповідає, що не можна робити сьогодні і які народні прикмети на Різдво Івана Хрестителя.
Різдво Івана Хрестителя: що за церковне свято
24 червня православні в Україні відзначають Різдво Івана Хрестителя - велике церковне свято, присвячене народженню пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.
Цей день має особливе значення, адже саме Іоанн передрік прихід Ісуса Христа і підготував людей до його пришестя. Його називають Предтечею, бо він був першим, хто визнав у Христі Сина Божого. Іоанн також хрестив Ісуса у водах Йордану, за що отримав ім’я Хреститель.
У церковному календарі є кілька днів, присвячених Івану, але саме 24 червня (за старим стилем - 7 липня) вважається його головним святом. Через збіг дат з дохристиянським святом Івана Купала, у народній традиції ці події тісно переплелися.
Навіть назви мають спільне коріння - "хрестити" та "купати" походять від одного грецького слова. Тож не дивно, що святкування цього дня увібрало як християнське значення, так і багаті народні обряди.
Що не можна робити 24 червня
Цей день вважається настільки важливим, що має низку суворих обмежень, яких дотримувалися ще наші пращури.
По-перше, заборонена будь-яка фізична праця - це не лише церковна вимога, а й прояв поваги до пророка. Всі господарські справи мали бути завершені заздалегідь, бо в цей день належало молитися, відпочивати і проводити час з родиною.
По-друге, не рекомендувалося купатися у річках чи ставках - існувало повір’я, що у воді на Купала особливо активні русалки й водяники, які можуть потягти людину на дно.
Ще одне табу стосувалося збирання лікарських рослин після сходу сонця - вважалося, що вони втрачають свою силу або навіть стають отруйними.
Також у народі вірили, що сваритися, лихословити чи думати про погане на Івана - великий гріх, який може обернутися хворобами чи нещастями.
Дівчатам не дозволяли цього дня займатися рукоділлям - вишивати чи прясти, адже це могло "переплутати долю". Жінкам рекомендували не працювати на городі - казали, що вирощене того дня не принесе врожаю.
А ще слід було уникати подорожей, особливо водою, адже день вважався енергетично сильним, але й небезпечним.
Прикмети та народні звичаї на Різдво Івана Хрестителя
Свято Івана Предтечі здавна вважалося одним із найяскравіших у народному календарі. Люди вірили, що погода цього дня напряму вказує на врожайність і хід літа.
- Сонячна і ясна погода обіцяла сухе літо і багатий урожай зернових,
- ранковий туман - багато грибів у лісах,
- якщо 24 червня йшов дощ, то чекали вологого та сирого літа,
- рясна роса на траві віщувала рясні врожаї огірків,
- якщо ж день був похмурим і вогким - зима обіцяла бути затяжною.
У народі свято також називали днем Івана Купала, і воно було особливо важливим для молоді. Дівчата плели вінки з польових квітів і пускали їх по воді, ворожачи на долю і майбутнє подружжя.
Це свято поєднало в собі християнські традиції та язичницьку обрядовість, утворивши унікальний культурний пласт, що зберігся донині.