Зараз такі часи, що ніби й не до сміху. Новини — важкі, розмови — серйозні, плани — обережні. Святкувати гучно якось ніяково, радіти — майже соромно. Але ж якщо постійно сумувати й бідкатися, то можна й забути, як виглядає власна усмішка. А вона, між іншим, ще знадобиться.
І тут раптом з’ясовується: лише у лютому існує безліч незвичних, кумедних і подекуди абсолютно безглуздих свят. Без офіційних промов, без пафосу й обов’язкових тостів. Просто маленькі приводи усміхнутися — навіть у найсерйозніший час.
Та й загалом, у лютому в нас і без календаря вистачає приводів для іронії. Коли по кілька годин — інколи всі сім — сидиш без світла, починаєш цінувати дрібниці: заряджений телефон, теплий чай, ліхтарик, який загадково світить з-під шафи. А ще — жарти. Бо якщо не жартувати у темряві, то що тоді робити?
От, наприклад, 7 лютого світ відзначав День морозива на сніданок. Ідеальний аргумент для дітей і дорослих, що це не безвідповідальність, а міжнародна традиція. А ще цього дня заведено вітати… докучливих сусідів. Мабуть, щоб вони знали: їх не тільки чують крізь стіни, а й пам’ятають.
8 лютого пропонувало життєву формулу — «Засмійся і розбагатій». Якщо не розбагатієш, то хоча б посмієшся. А це вже непоганий план на день без електрики.
9 лютого, виявляється, можна було офіційно читати у ванній — там, між іншим, і світло інколи тримається довше. Для балансу додається День зубного болю — щоб життя не здавалося надто солодким.
10 лютого відзначали День парасольки. А ще — День “Дайте ім’я своєму автомобілю”. Особливо актуально, коли він у такі морози заводиться з третього разу і явно має характер.
Сьогодні, 11 лютого — справжній фестиваль дивних ідей: День білої сорочки, «Не плач по пролитому молоку», «Забирайся зі своєю гітарою», День очищення нутрощів комп’ютера (коли світло є — гріх не скористатися), і навіть День щасливої самотності — ідеально для вечора при свічках, але не з романтики, а через відключення.
12 лютого — День позаземної культури. У темному під’їзді з ліхтариком цей день відчувається особливо автентично.
13 лютого закликає поміняти ім’я — хоча б на день — і присвятити час шаленій любові до себе. Особливо якщо ти пережив ще один вечір без світла і не зірвався.
А 14 лютого нагадує не лише про кохання, а й про День колеса огляду. Символічно: життя крутиться, світло зникає й з’являється, а ми все одно тримаємося й намагаємося бачити краєвиди, а не лише темряву.
Так, це не офіційні свята і не додаткові вихідні. Але, можливо, саме такі дрібні, трохи абсурдні приводи й жарти допомагають нам не зламатися. Бо сміх — це не втеча від реальності. Це ще один спосіб у ній вижити.
Тож якщо в лютому вам раптом захотілося морозива на сніданок, поговорити з автомобілем або пожартувати при свічках — знайте: ви просто святкуєте. І маєте на це повне право.