В деяких країнах Європейського Союзу українським біженцям посилили умови отримання соціальних виплат та зменшили їх розміри. Крім того, в Європі спостерігається загальна тенденція на зниження підтримки українців.
Приймаючі країни вважають, що біженці мають інтегруватися в життя країни. Серед вимог: довести, що українці шукають роботу, вчать мову та їх діти ходять в школи. Про це розповіла Дарія Михайлишина, постдокторантка Київської школи економіки, в коментарі медіа.
"Деякі країни роблять умови для нових біженців жорсткішими, аніж для старих, особливо, якщо вони уже жили в інших країнах, або виїхали з "безпечніших" регіонів України. Частково, ці люди сприймаються, як економічні мігранти, які шукають країну з більш комфортним рівнем життя, а не біженці, що тікають від війни", – пояснює Михайлишина.
Виплати в Польщі: розмір "прив'язали" до зайнятості
У Польщі "прив’язують" розміри допомоги до зайнятості. Наприклад, щомісячні виплати 800 злотих на кожну неповнолітню дитину може отримати біженець, що офіційно працевлаштований, або займається підприємництвом. "Це результат законопроєкту, підписаного 13 вересня 2025 року після того, як президент Польші Навроцький наклав вето на попередню версію", – розповідає Михайлишина.
Зараз ставлення громадян Польщі до українських біженців найгірше – підтримку схвалюють лише 48% опитаних, а 46% виступають проти. Найскептичніше налаштовані жителі сіл, люди з невисокими доходами та прихильники правих партій. Більше половини поляків виступають за завершення війни в Україні ціною територіальних поступок, а 63% вважають такий сценарій неминучим.
Біженці в Німеччині: зменьшили виплати з приходом Фрідріха Мерца
Раніше українці могли отримувати Bürgergeld – рівні виплати з громадянами Німеччини. До цих виплат входили: безкоштовне житло, медицина, освіта та можливість отримувати 563 євро на людину на місяць. Але ситуація змінилась на початку 2025-го – ті, хто прибув після першого квітня 2025 року, вже не міг претендувати на Bürgergeld.
Новоприбулі почали отримувати виплати за системою шукачів притулку – нижчі виплати, ніж для громадян. Це відбулося з приходом до влади уряду Фрідріха Мерца, нинішнього федерального канцлера Німеччини. Крім того, в кінці червня 2025 року Бундестаг (парламент) проголосував за припинення права на возз'єднання сімей для біженців. В цілому, дві третини німців виступають за скасування Bürgergeld українцям і за повернення додому чоловіків призовного віку.
Українці в Чехії: відрізняються умови для працюючих та не працюючих
У Чехії з 2025 року скоротили виплати до 200 євро на дорослого та 143 євро на дитину. Але, якщо працездатний біженець не знайде роботу за 150 днів – допомогу зменшують до 129 євро. Саме такий рівень прожиткового мінімуму в Чехії. Також з осені 2024-го термін безкоштовного проживання склав три місяці. Для продовження захисту потрібне підтвердження оренди житла.
Приблизно третина чехів вважає, що українці становлять більше користь Чехії, ніж загрозу. Але 60% опитаних мешканців країни вважають, що українці отримують з бюджету більше, ніж приносять в нього. Хоча це не відповідає дійсності, повідомляє Іржі Таборський, аналітик STEM, провідного незалежний інститут емпіричних досліджень у Чехії.
Норвегія та Ірландія: як змінились правила
У Норвегії з 2025-го також обмежили підтримку – виплати у 564 євро тепер нараховують лише тим, хто мешкає у державних гуртожитках. Крім того, до цих гуртожитків не приймають біженців із домашніми тваринами. Також для українців до 24 років безоплатна стоматологія буде доступною лише після 5 років проживання в країні.
В Ірландіїз серпня 2024 року зрівняли виплати для всіх українців, що мешкають у державному житлі – незалежно від дати приїзду допомога становить 38,80 євро на тиждень. Раніше ці виплати складали 220 євро. Але ці скорочення не стосуються тих, хто орендує приватне житло або живе в родинах ірландців.
Загалом, станом на весну 2025 року 80% європейців підтримують прийом українців, про це заявляє Євробарометр (проєкт регулярних опитувань громадської думки). Дарія Михайлишина пояснює, що рівень підтримки українських біженців різниться від однієї країни до іншої. За її даними країнами Європи, з найнижчою підтримкою є:
Чехія – 53%;
Болгарія – 69%;
Румунія – 71%;
Угорщина – 73%;
Польща – 74%
Зі свого боку найвища підтримка у:
Фінляндії – 97%;
Швеції – 97%;
Данії – 94%;
Іспанії – 93%;
Португалії – 91%.