Нещодавно юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області Марія Ємельянова в рамках проекту надання юридичних консультацій для населення опублікувала статтю під назвою «Оформлення догляду за особою з інвалідністю або похилого віку» (https://legalaid.gov.ua). Розповімо про це більш детально.
Опікунство або постійний догляд за людиною похилого віку?
«Як стати опікуном свого дідуся? Я вже немічна, потрібна допомога, хай донька буде моїм опікуном. Я після інсульту, не можу ходити, як отримати опікуна?» Такі питання, пише юристка Марія Ємельянова,часто адресують юристам. Але чи справді тут мова йде про опікунство? Адже опікунів призначає суд недієздатним особам — тобто людям, які через хронічний, стійкий психічний розлад не здатні усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Через визнання судом недієздатності, особа втрачає право на самостійне вчинення правочинів (не зможе зробити заповіт, укладати договори купівлі-продажу, самостійно розпоряджатися своїми доходами). Але ті, хто просять опікунів, прагнуть іншого. Насправді мова йде про отримання соціальної послуги з догляду та призначення компенсації за її здійснення.
Юристка Марія Ємельянова більш уважно розглядає різновид соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 859 від 23.09.2020 (далі — Порядок).
Хто має право отримати послугу з догляду та які документи це підтверджують
Право отримання соціальної послуги з догляду мають:
– особи з інвалідністю I групи — таке право підтверджується копію довідки до акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності;
– громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями — потрібен висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді;
– невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися,— потрібен висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді.
Усі ці особи подають заяву про згоду отримувати соціальні послуги.
Хто може надавати послугу з догляду та отримувати компенсацію
Юристка Марія Ємельянова зазначила, що надавати послугу з догляду на непрофесійній основі та отримувати компенсацію можуть фізичні особи без провадження підприємницької діяльності своїм членам своєї сім’ї, які спільно з ними проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Ці особи подають заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Куди необхідно звертатися із заявами
Заяви про згоду отримувати та надавати соціальні послуги подають до органів соціального захисту, уповноважених посадових осіб місцевого самоврядування або до ЦНАПу одночасно з пред’явленням паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу. При подачі електронної заяви її засвідчують електронним цифровим підписом.
Декларація про доходи і майновий стан — обов’язковий документ
Обов’язковим документом для позитивного вирішення питання отримання цієї соціальної послуги є декларація про доходи і майновий стан надавача соціальних послуг.
Про розмір та розрахунок грошової компенсації надавачу послуги
Розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за 1 квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою. Наприклад, якщо звернення в жовтні — то дохід враховується за ІІ-й квартал, якщо в листопаді чи в грудні — за ІІІ-й квартал.
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, обчислюють шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї.
Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг» №150 від 17.05.2022 року (далі — Методика). Цей документ регулює, зокрема, такі питання:
- кого включають в склад сім’ї для обчислення доходу;
- які види доходу враховують та не враховують;
- як діяти при відсутності офіційного доходу або коли дохід нараховано, але не виплачено;- чи завжди враховуються фактично отримані доходи та ін.
Так, відповідно до пункту 5 Методики грошові доходи враховують у тому місяці, за який їх нараховано, проте доходи за рішенням суду враховують в тому місяці, у якому їх фактично виплачено.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку, замість отриманого доходу, кожний місяць береться розмір мінімальної заробітної плати: для ФОП І-й групи —1 розмір мінімальної заробітної плати, для ІІ-й групи —2 розміри мінімальної заробітної плати, для ІІІ-й групи – 3 розміри.
Якщо в отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім’ї немає офіційного доходу, тоді середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг становитиме 1 прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім’ї — мінімальна заробітна плата.
З цього правила є винятки. Наприклад, для внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, середньомісячний сукупний дохід становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо офіційний дохід відсутній в надавача соціальної послуги — тоді для обчислення середньомісячного доходу рахуватиметься 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Що не враховується до середньомісячного сукупного доходу
Згідно пункту 6 Методики до середньомісячного сукупного доходу не враховуються:
- сплачені (за умови документального підтвердження фактичної сплати) та отримані аліменти;
- допомога на поховання;
- одноразова допомога, отримана протягом одного календарного року, від місцевих органів влади;
- допомога громадських та благодійних організацій;
- суми нарахованої, але фактично не виплаченої заробітної плати чи пенсії;
- кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житлом у власності особи, в разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після такого продажу;
- допомога, отримана в межах програми «єПідтримка»;
- вартість наданих соціальних послуг тощо.
Хто та в які строки приймає рішення про призначення грошової компенсації
Рішення про призначення компенсації на догляд чи відмову приймають органи соціального захисту впродовж 10 днів із моменту подачі заяви з усіма документами та надсилають надавачу соціальних послуг. Компенсацію призначають на 12 місяців і виплачують щомісяця.
Юристка Марія Ємельянова звернула увагу, що у разі відмови в призначенні компенсації на догляд, необхідно отримати письмову відповідь, щоб мати змогу оскаржити неправомірне, на погляд заявників, рішення.
Ігор Ворон, юрист.